Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було 186 боїв, майже третина – на Покровському напрямку

Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 186 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, майже третина всіх боїв відбулася на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 57 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Коптєве, Полтавка, Малинівка, Мирне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Удачне, Муравка, Горіхове, Новопавлівка та Олексіївка.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках вчора українські воїни відбили 28 штурмових дій сил РФ.

На Новопавлівському напрямку противник 22 рази атакував наші позиції у районах населених пунктів Одрадне, Вільне Поле, Багатир, Комар та в бік Запоріжжя, Мирного і Шевченко.

На Лиманському та Торецькому напрямках було по 16 російських атак поблизу Липового, Диліївки, Торецька та в бік Греківки, Нового Миру, Ольгівки, Зеленої Долини, Шандриголового, Серебрянського лісу, Щербинівки, Олександро-Калинового, Яблунівки, Степанівки, Русиного Яру.

Російські війська також атакують на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках. На Оріхівському напрямку бойових зіткнень не зафіксовано.

Читайте також: «Без образ для артилеристів, але FPV – це сила»: як ЗСУ тримають оборону біля Куп’янська

Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.

Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.

Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку. Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.

За добу через російські атаки в Україні загинули щонайменше 30 людей, понад 200 поранені – влада

Через російські атаки минулої доби в Україні загинули щонайменше 30 людей, ще 206 – поранені, повідомила місцева влада.

На Харківщині, як інформує голова ОВА Олег Синєгубов, постраждали троє людей – в місті Ізюм постраждали 69-річна жінка і 15-річний хлопець, а у селі Ріпки Богодухівської громади – 52-річний чоловік.

У Києві через російську атаку 17 червня, за даними ДСНС, загинули 22 людини, 134 – постраждали, на Київщині – поранена одна людина.

В Одесі, яку 17 червня війська РФ атакували дронами, загинули дві людини, постраждали 26, повідомила обласна влада.

За даними місцевої влади, від ранку 17 червня до ранку 18 червня російські війська здійснили понад 80 обстрілів по 33 населених пунктах Сумщини – найбільше обстрілів зафіксовано у Сумському та Шосткинському районах. За даними ОВА, за добу через атаки РФ загинули дві людини, ще одна поранена.

Як повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін, минулої доби у Мирнограді загинула людина, ще вісім – поранені в області.

Очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін інформує, що сили РФ атакували 36 населених пунктів області, через російську агресію загинули дві людини, ще 34 – зазнали поранень.

На Дніпропетровщині у Нікополі через російський артобстріл загинув 63-річний чоловік, через атаку FPV-дрона постраждали двоє чоловіків, повідомив голова ОВА Сергій Лисак.

Російські військові уночі та зранку 17 червня завдали комбінованого удару по Україні з використанням ударних дронів, крилатих та балістичних ракет. За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.

У Києві й області 18 червня оголошено Днем жалоби. Місцева влада повідомляє про пошкодження у семи районах Києва. Зокрема, у Соломʼянському районі, де, серед іншого, російська ракета влучила в 9-поверховий житловий будинок тривають пошуки зниклих безвісти.

Росія втратила за добу війни понад 1000 військових і сім танків – Генштаб ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 007160 своїх військових вбитими і пораненими, зокрема 1040 – за останню добу, такі дані станом на ранок 18 червня наводить Генштаб ЗСУ.

Серед інших втрат РФ, за даними українського командування, є такі:

• танків – 10 947 (+7 – за останню добу)
• бойових броньованих машин – 22 845(+31)
• артилерійських систем – 29265 (+37)
• РСЗВ – 1420(+1)
• засоби ППО – 1187
• літаків – 416
• гелікоптерів – 337
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 41165(+184)
• крилатих ракет – 3369(+23)
• кораблів/катерів – 28
• підводних човнів – 1
• автомобільної техніки та автоцистерн – 52 312 (+137)
• спеціальної техніки – 3916

«Ми ніколи не давали Україні усього, що вона потребувала». Інтерв’ю із посадовицею адміністрації Обами

Заява міністра оборони США Піта Геґсета про те, що Америка готова скоротити допомогу Україні, – насправді не новий виклик для Києва. Від самого початку російської агресії США не надавали Україні достатньо засобів для захисту, а тому в певному сенсі Дональд Трамп продовжує політику своїх попередників-демократів, вважає колишня посадовиця Міністерства оборони США в адміністрації 44-го президента Барака Обами, а нині директорка Інституту Маккейна докторка Евелін Фаркас.

«Не підтримувати Україну в тій мірі, в якій вона цього потребує, було фактично тим, що Сполучені Штати, на жаль, робили від початку війни в 2014 році. І я кажу це як людина, яка була в адміністрації Обами. Я виступала за надання більшої допомоги. Ми ніколи не давали Україні всього, чого вона потребувала, тому це було б просто продовженням нинішньої не декларованої політики, а політики де-факто», – сказала експертка в інтерв’ю Радіо Свобода під час конференції GLOBSEC, яка пройшла у Празі 12-14 червня.

У розмові з Радіо Свобода Евелін Фаркас також розповіла:

• чого чекати від нової хвилі ескалації на Близькому Сході,
• чому президент США Дональд Трамп продовжує сприймати російського керманича Володимира Путіна як конструктивного партнера
• та чи готовий американський президент вийти з процесу врегулювання війни між Росією та Україною.

Далі читайте тут

У прем’єра Канади запитали про відсутність окремої спільної заяви G7 щодо України. Він відповів

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні опублікував заяву головуючого на саміті «Групи семи».

У заяві він зазначив, що лідери G7 «висловили підтримку зусиллям президента Трампа щодо досягнення справедливого та міцного миру в Україні» та «визнали, що Україна зобов'язалася дотримуватися безумовного припинення вогню, і погодилися, що Росія повинна зробити те саме».

За його словами, лідери G7 «рішуче налаштовані розглянути всі варіанти максимального тиску» на Росію, включаючи фінансові санкції.

Журналісти запитали у прем’єра Канади щодо відсутності окремої спільної заяви щодо України на саміті G7 після повідомлень про розбіжності з США щодо формулювань щодо Росії.

Він сказав, що Канада була б готова піти далі у своїй офіційній мові щодо України, ніж те, що зрештою було на папері.

«Були б речі, які деякі з нас, включаючи Канаду, сказали б понад те, що було сказано в резюме голови», – сказав Карні, якого цитує CBC News.– «Але визнання важливості ініціативи президента Трампа щодо досягнення міцного миру абсолютно узгоджується з тим, що ми рішуче налаштовані на використання всіх варіантів для максимального тиску на Росію, включаючи фінансові санкції».

Країни G7 не опублікували спільної заяви щодо України, попри присутність президента України Володимира Зеленського на зустрічі високого рівня в Кананаскісі, де він закликав до мирної угоди.

Читайте також: Зеленський закликав лідерів G7 «співпрацювати зі США для обмеження ціни на російську нафту»

Раніше високопоставлене урядове джерело видання заявило, що це сталося через те, що США не погодилися з остаточним формулюванням. За його даними, шестеро лідерів були готові зайти далеко у своїх формулюваннях, але американці хотіли пом’якшити їх.

Посадовець, який говорив на умовах анонімності, сказав, що американці не хотіли, щоб деякі гострі зауваження щодо Росії були включені до спільної заяви, оскільки вони боялися, що це поставить під загрозу переговори з цією країною щодо припинення війни.

Однак згодом представники офісу Карні спростували заяву про те, що США хотіли пом’якшити заяву щодо війни Росії проти України.

Як пише агентство Bloomberg з посиланням на людей, знайомих з цим питанням, обговорення лідерів країн «Групи семи» за вечерею в понеділок не підштовхнуло президента США Дональда Трампа до посилення санкцій проти Росії.

На саміті він ще більше розчарував союзників, заявивши, що санкції коштують США багато грошей, і повторив багато з цих заперечень за вечерею, сказали джерела, які говорили на умовах анонімності.

Дональд Трамп неодноразово закликав російського президента Володимира Путіна погодитися на припинення вогню у війні проти України та погрожував новими санкціям проти Росії, однак так і не зробив цього досі.

ОВА: Запоріжжя вночі атакували російські дрони, виникли пожежі (відео)

Запоріжжя атакували щонайменше дев’ять російських БпЛА, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.

За його словами, внаслідок атаки виникли пожежі на території промислового підприємства та складських приміщеннях.

Наразі інформації про постраждалих немає.

Згодом Федоров уточнив, що місто атакували 13 російських дронів, виникли три пожежі, площею 100, 300 та 800 м.кв.

«Пошкоджені фасади та вікна у багатоповерхівках, зруйновані складські приміщення, згоріли автівки», – написав він у телеграмі.

У Держдепартаменті США висловили «найглибші співчуття» після удару РФ по Києву, не згадавши, хто його завдав

У Держдепартаменті США повідомили, що знають про ракетний удар по Києву, який відбувся під ранок 17 червня.

«Нам відомо про атаку на Київ минулої ночі, який призвів до численних трагедій, включно зі смертю громадянина США. Ми висловлюємо найглибші співчуття родинам жертв та постраждалим. Президент (США Дональд Трамп) чітко висловив думку щодо цивільних районів у цьому контексті», – заявила речниця Держдепартаменту США Теммі Брюс, не згадавши, хто завдав удару по українській столиці.

У Держдепартаменті також наголосили, що не мають пріоритету, вищого від безпеки громадян США за кордоном.

Зеленський закликав лідерів G7 «співпрацювати зі США для обмеження ціни на російську нафту»

Президент України Володимир Зеленський звернувся до учасників саміту «Групи семи» в канадському місті Кананаскісі із закликом зберегти і посилити санкції проти Росії, щоб змусити цю країну зупинити неспровоковану агресію проти України.

«Я закликаю вас співпрацювати зі Сполученими Штатами для запровадження суворого обмеження ціни на російську нафту. Наразі запропонована ціна становить 45 доларів за барель, але чимало експертів погоджуються, що справді ефективний рівень – 30 доларів. Разом ми маємо зробити це болісним для Росії. 18-й пакет санкцій ЄС також має вдарити по російській енергетиці та банках», – сказав глава української держави.

Зеленський пропонує «й надалі закликати президента (США Дональда) Трампа використати свій реальний вплив, щоб змусити (російського лідера Володимира) Путіна покласти край цій війні».

«Саме США та президент Трамп запропонували припинення вогню, відновлення дипломатії, негайні зустрічі й переговори. Але Росія заблокувала всі зусилля», – констатував президент України.

16 червня в Австрії Володимир Зеленський повідомляв, що мав заплановану в Канаді зустріч із президентом США Дональдом Трампом, на якій хотів обговорити купівлю зброї у Сполучених Штатів. Але Трамп вирішив достроково залишити саміт, щоб повернутися до Вашингтона через ситуацію на Близькому Сході.

На Сумщині внаслідок російського авіаудару загинув 46-річний чоловік

Російські війська завдали авіаційного удару по прикордонній громаді в Сумській області, внаслідок чого загинув цивільний, повідомив Офіс генерального прокурора увечері 17 червня.

«За даними слідства, 17 червня близько 16:00 ворог скинув, за попередньою інформацією, керовану авіаційну бомбу на цивільну інфраструктуру Юнаківської громади на Сумщині. Внаслідок атаки ворога у власному будинку загинув 46-річний чоловік», – ідеться в повідомленні.

За повідомленням ОГП, досудове розслідування відбувається за фактом вчинення воєнного злочину, що призвело до загибелі людини (ч. 2 ст. 438 КК України).

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Псковський десантник зізнався, що армія РФ вбивала цивільних у Бучі. Розслідування Радіо Свобода

Радіо Свобода вдалося поговорити із сержантом російської армії Володимиром Борзуновим, який у березні 2022 року брав участь в окупації міста Бучі у складі 234-го десантно-штурмового полку із Пскова на посаді командира відділення 5-ї роти.

Під час розмови із журналістом Радіо Свобода сержант Борзунов підтвердив факти вбивств російськими військовими трьох цивільних бучанців: Володимира Рубайла, Олександра Коновалова та Ігоря Городецького, які відбулися 4-5 березня 2022 року в районі вулиці Яблунської у Бучі.

Про це йдеться у третій частині фільму-розслідування журналіста Радіо Свобода Дмитра Джулая про масові вбивства у місті Буча, що на Київщині, під час російської окупації у березні 2022 року. Фільм можна переглянути на ютуб-каналі Радіо Свобода.

Також Володимир Борзунов разом із своїми підлеглими може бути причетний до вбивства іншого жителя вулиці Яблунської у Бучі ‒ Євгена Петрашенка.

Канада оголосила про більш як двомільярдну допомогу Україні та нові санкції проти РФ

Канада 17 червня оголосила про надання Україні додаткової військової допомоги та запровадження нових санкцій проти Росії.

«Ми надаємо додаткову військову допомогу – безпілотники, гелікоптери та інші типи озброєння – на суму понад 2 мільярди доларів допомоги безпосередньо Україні. І, крім того, ми розподіляємо наступний транш кредиту, заснований на заморожених російських активах, також понад 2 мільярди доларів. Це наш внесок», – сказав премʼєр-міністр Канади Марк Карні під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту «Групи семи» в канадському Кананаскісі.

Голова уряду додав, що «підтримка буде непохитною, поки ми не отримаємо справедливий мир для українського народу».

Канада запроваджує обмежувальні заходи щодо понад 40 юридичних осіб із РФ та інших країн, «які намагаються зробити внесок в обхід санкцій», а також проти понад 200 суден так званого тіньового флоту.

Президент України Володимир Зеленський 17 червня прибув на саміт «Групи семи» в канадському місті Кананаскіс. За повідомленнями українських ЗМІ з посиланням на джерела на саміті, очікується, що Зеленський візьме участь у спеціальному засіданні лідерів A strong and sovereign Ukraine.

16 червня в Австрії Володимир Зеленський повідомляв, що мав заплановану зустріч із президентом США Дональдом Трампом, на якій хотів обговорити купівлю зброї у Сполучених Штатів. Але Трамп вирішив достроково залишити саміт, щоб повернутися до Вашингтона через ситуацію на Близькому Сході.

Число загиблих у Києві зросло до 14 – ДСНС

Станом на 19:50 17 червня число загиблих унаслідок ранкового російського ракетного удару по Києву зросло до 14, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Постраждали 117 людей, додали рятувальники.

«Солом’янський район, бульвар Вацлава Гавела, з-під завалів дев’ятиповерхового будинку деблоковано тіло одного загиблого. Роботи тривають», – указано в повідомленні ДСНС.

Раніше ввечері 17 червня Офіс генерального прокурора повідомив, що число загиблих зросло до 13.

«У столиці прокурори у взаємодії зі слідчими продовжують документувати наслідки воєнного злочину, вчиненого РФ. Пошуково-рятувальні роботи тривають. За наявною інформацією, під завалами досі можуть перебувати люди», – вказували в повідомленні ОГП.

Число підтверджених загиблих у Києві неодноразово змінювалося впродовж дня. В перших повідомленнях ішлося про щонайменше 14 загиблих, надвечір міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підтвердив загибель 10 людей (але про завершення пошуково-рятувальних робіт не повідомляв).

Російська армія завдала чергової масованої повітряної атаки по Україні вночі проти 17 червня. За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.

У Києві й області 18 червня оголошено Днем жалоби. Місцева влада повідомляє про пошкодження у семи районах Києва. Зокрема, у Соломʼянському районі, де, серед іншого, російська ракета влучила в 9-поверховий житловий будинок тривають пошуки зниклих безвісти. Як повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, російська ракета, яка повністю знищила один з під’їздів багатоповерхівки, зайшла настільки глибоко, що провалила бетонні перекриття в підвал. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що на Нивках екстрені служби знаходять частини касетних боєприпасів.

ДСНС про удар РФ по Чернігівщині: поранена жінка, пошкоджені будинки

У Прилуцькому районі на Чернігівщині внаслідок російського удару поранена 38-річна жінка, є руйнування, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Вночі Чернігівщину атакували російські дрони і крилата ракета. У Прилуцькому районі ворог вдарив по одному з селищ за допомогою безпілотника. Унаслідок атаки пошкоджений двоповерховий житловий будинок – зруйнований дах, вибиті вікна, знищені кілька гаражів і пошкоджені легкові автомобілі», – йдеться в повідомленні.

За даними ДСНС, ще один удар – крилатою ракетою – російські сили завдали по житловому мікрорайону в Чернігові, там пошкоджені будинки і господарчі споруди. За попередніми даними, обійшлося без постраждалих.

Російська армія завдала чергової масованої повітряної атаки по Україні в ніч на 17 червня. За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.

Найбільше постраждали Київ, де, за останніми даними, десять людей загинули, і Одеса, де під завалами виявили двох загиблих.

У Києві й області 18 червня оголошено Днем жалоби. Місцева влада повідомила про пошкодження у семи районах Києва. Зокрема, у Соломʼянському районі, де, серед іншого, російська ракета влучила в 9-поверховий житловий будинок тривають пошуки зниклих безвісти. Як повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, російська ракета, яка повністю знищила один з під’їздів багатоповерхівки, зайшла настільки глибоко, що провалила бетонні перекриття в підвал. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що на Нивках екстрені служби знаходять частини касетних боєприпасів.

Один загиблий і 27 поранених – в ОГП повідомили про російські удари на Херсонщині

Унаслідок російських обстрілів у Херсонській області 17 червня одна людина загинула, ще 27 зазнали поранень – такі дані станом на 17:45 повідомляє Офіс генерального прокурора.

«Унаслідок артилерійського удару в селі Новокаїри загинув чоловік, у Білозерці від вибуху артснаряда – ще один чоловік зазнав поранення.

Протягом дня ворог атакував Херсон, Новоолександрівку та Широку Балку за допомогою БпЛА. Через це загалом постраждало 26 людей. Пошкоджено приватні будинки, навчальний заклад, гаражі та автотранспорт», – ідеться в повідомленні.

Досудове розслідування всіх епізодів відбувається за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. 1, 2 ст. 438 КК України), додали в ОГП.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Зеленський прибув на саміт «Групи семи» в Канаді

Президент України Володимир Зеленський 17 червня прибув на саміт «Групи семи» в канадському місті Кананаскіс. За повідомленнями українських ЗМІ з посиланням на джерела на саміті, очікується, що Зеленський візьме участь у спеціальному засіданні лідерів A strong and sovereign Ukraine.

Окрім того, у глави української держави заплановані зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Європейської ради Антоніу Коштою, президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Бразилії Луїзом Інасіо Лулу да Сілвою, генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні, премʼєр-міністром Індії Нарендрою Моді.

16 червня в Австрії Володимир Зеленський повідомляв, що мав заплановану зустріч із президентом США Дональдом Трампом, на якій хотів обговорити купівлю зброї у Сполучених Штатів. Але Трамп вирішив достроково залишити саміт, щоб повернутися до Вашингтона через ситуацію на Близькому Сході.

Генштаб повідомив про 78 боєзіткнень на фронті за добу

На фронті від початку цієї доби відбулося 78 бойових зіткнень, повідомив станом на 16:00 17 червня Генштаб Збройних сил України.

Найбільше зіткнень було на Покровському напрямку, де, за даними командування, російські загарбники здійснили 29 спроб потіснити українських військових, один бій триває досі.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках з початку доби відбулося 13 боєзіткнень, з яких п’ять продовжуються, на Новопавлівському напрямку російські сили намагали прорвати оборону українських військ у районах населених пунктів Одрадне, Вільне Поле, Багатир і в бік Запоріжжя, Мирного і Шевченко. Тут Сили оборони успішно відбили 10 штурмів, ще дві атаки тривають, зазначили у Генштабі.

Крім того, бойові дії відбувалися на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках.

Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.

Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.

Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку. Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.

У МВС уточнили загальну кількість жертв від удару РФ: 10 загиблих – у Києві

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко уточнив, що внаслідок російських ударів по Україні в ніч на 17 червня загинули, станом на 17:30, 12 людей.

«Із них 10 – у Києві, ще двох осіб деблокували з-під завалів в Одесі. На жаль, оперативна інформація часто піддається корегуванню. Оскільки під час пошуково-рятувальних робіт можуть виявлятися частини тіл, які спершу фіксуються як окремі загиблі. Остаточне підтвердження дають експерти-криміналісти після аналізу в мобільній ДНК-лабораторії», – написав Клименко у телеграмі.

Раніше у МВС повідомляли про 14 загиблих у Києві.

За словами міністра, на місцях ударів по житловій інфраструктурі продовжують працювати рятувальники і поліцейські.

«Рятувальна операція триває на двох локаціях у Києві. Під завалами ще є люди, тож роботи не припиняться, доки не знайдуть всіх», – наголосив він.

Російська армія завдала чергової масованої повітряної атаки по Україні вночі проти 17 червня. За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.

У Києві й області 18 червня оголошено Днем жалоби. Місцева влада повідомляє про пошкодження у семи районах Києва. Зокрема, у Соломʼянському районі, де, серед іншого, російська ракета влучила в 9-поверховий житловий будинок тривають пошуки зниклих безвісти. Як повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, російська ракета, яка повністю знищила один з під’їздів багатоповерхівки, зайшла настільки глибоко, що провалила бетонні перекриття в підвал. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що на Нивках екстрені служби знаходять частини касетних боєприпасів.

В Одесі число загиблих через удар РФ зросло до двох

В Одесі кількість загиблих внаслідок нічного російського удару зросла до двох, повідомили голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер і обласна прокуратура.

За повідомленням, під завалами знайшли тіло ще однієї жінки, 1947 року народження.

Раніше повідомляли про одну загиблу (61-річну жінку) і 14 поранених.

Кіпер уточнив, що, за оновленими даними, всього за медичною допомогою в Одесі звернулися 26 людей, вони отримали необхідну допомогу і продовжують лікування амбулаторно.

У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що аварійно-рятувальні роботи на місцях російських атак по Одесі завершені. У місті внаслідок удару пошкоджені житлові будинки, будівля інклюзивного центру, горіли автомобілі, зазначили у ДСНС.

Російська армія завдала чергової масованої повітряної атаки по Україні вночі проти 17 червня. Крім жертв в Одесі, відомо про щонайменше 14 загиблих у Києві (за даними Міністерства внутрішніх справ і ДСНС). Десятки людей постраждали. Точна кількість загиблих і поранених може зрости, оскільки, за словами рятувальників, люди, ймовірно, перебувають під завалами.

За даними Повітряних сил ЗСУ, російська армія вночі запустила по Україні загалом 472 засоби повітряного нападу, зокрема 32 ракети. Сили протиповітряної оборони знешкодили загалом 428 російських цілей.

ЄС не повернеться до російських енергоносіїв після припинення війни в Україні – єврокомісар з енергетики

Єврокомісія виносить на розгляд законодавчу пропозицію, що передбачає поступову відмову від російських енергоносіїв Євросоюзом до 2027 року.

«Сьогодні ми вирішили закрити кран російського газу. Занадто довго наша енергетична залежність шкодила Європі й допомагала Росії. Цього більше не буде», – заявив єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен.

Скорочення частки російських газу й нафти відбуватиметься поетапно, передає кореспондентка Радіо Свобода. Імпорт газу за новими контрактами забороняють із 1 січня 2026 року. До 17 червня 2026-го припинять імпорт за наявними короткостроковими контрактами.

Виняток буде для країн-споживачів трубопровідного газу без виходу до моря, як-от, Угорщини. Також – для тих, хто має укладені довгострокові контракти. Їхню дію припинятимуть лише наприкінці 2027 року. Заборона поширюватиметься також на імпортерів зрідженого природного газу.

«Такий поетапний підхід допоможе ефективно зупинити імпорт російського газу, одночасно обмежуючи можливий вплив на ціни на енергоносії в ЄС та уникаючи будь-якого ризику для безпеки постачання. Комісія підтримуватиме держави-члени протягом усього процесу», – йдеться в заяві Єврокомісії.

Єврокомісар з енергетики, презентуючи законодавство, наголосив, що російські носії не повернуться до ЄС у разі настання миру в Україні.

«Це не санкції, пов’язані з конфліктом в Україні й російською агресією. Ми запроваджуємо ці заходи, бо Росія використала енергетику проти нас і шантажувала держави-члени ЄС. Вона не є торговим партнером, якому можна довіряти. Це також означає, що незалежно від того, чи буде мир, на що ми всі сподіваємося, чи ні, звичайно, ця заборона все одно діятиме», – заявив Йоргенсен.

Наразі ЄС імпортує 35 мільярдів кубометрів російського газу. З них 20 мільярдів – це скраплений природний газ, що надходить насамперед до портів Франції, Іспанії, Бельгії, Нідерландів.

Трубопровідний газ, обсяг якого становить, відповідно, 15 мільярдів кубометрів, надходить до Центральної й Південної Європи (Угорщини, Словаччини, Греції) через «Турецький потік».

Згідно з запропонованим регламентом, компанії, які мають контракти на постачання російського газу, повинні будуть звітувати Єврокомісії й митницям.

«Імпортери повинні будуть надавати митним органам інформацію щодо походження газу, особи постачальника, а також точок входу і доставки СПГ. Комісія також матиме повну картину ринку, отримавши доступ до інформації про контракти на постачання. Це зробить нашу заборону ефективною», – зазначив єврокомісар Йоргенсен.

За газ, експортований до ЄС, Росія отримала торік від блоку близько 15 мільярдів євро. Ще сім мільярдів – за нафту. Її імпорт збираються припинити до кінця 2027 року.

Держав-членів зобов’яжуть представити плани диверсифікації з точними заходами й етапами поступового скасування імпорту російського газу і нафти.

У разі надзвичайної ситуації Єврокомісія передбачила «запобіжні заходи для реагування на реальність газових ринків». Їх можуть вжити «в разі загрози безпеці постачання однієї або кількох держав-членів».

«Комісія продовжуватиме тісно співпрацювати з державами-членами щодо диверсифікації і покращення інфраструктури, особливо з тими, які найбільше постраждали», – зазначено в заяві Єврокомісії.

Регламент, запропонований Єврокомісією, мають схвалити Європарламент і Рада ЄС. Рішення Ради не вимагатиме одностайності, тобто схвалення всіма державами-членами. Буде достатньо кваліфікованої більшості, що дозволяє обійти потенційне вето з боку Угорщини й Словаччини.

«Жодна країна не може накласти вето, що, з іншого боку, означає, що коли законодавство буде схвалене, всі країни, звичайно, повинні будуть його дотримуватися. Інакше будуть правові наслідки», – наголосив єврокомісар з енергетики. Водночас посадовець не став уточнювати, який саме механізм буде застосовано в разі невиконання законодавства, «яке ще навіть не схвалили».

Ден Йоргенсен також додав, що його офіс перебуває в тісному контакті з Угорщиною й Словаччиною, що розкритикували план Єврокомісії.

«Наш аналіз показує, що ми дійсно можемо забезпечити цей перехід таким чином, щоб уникнути зростання цін і проблем із безпекою постачання для цих країн», – зауважив Йоргенсен.

Напередодні Угорщина і Словаччина не підтримали висновки Ради ЄС, у яких закликалося до подальшої реалізації плану повного припинення імпорту російського газу і нафти до 2027 року. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що цей план загрожує суверенітету й енергетичній безпеці країни.

Чим Україні відбивати удари РФ, якщо США більше не допоможуть?

Росія у ніч проти 17 червня здійснила масовану атаку по Україні. Міста опинилися під ударом 440 «Шахедів», а також 20 ракет, повідомили в Повітряних силах ЗСУ.

Основним напрямком удару, за даними відомства, був Київ. Станом на зараз відомо про 10 загиблих і понад сотню поранених. Крім того, сьогодні вранці РФ атакувала Одесу.

Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга, коментуючи цей масований удар, заявив, що Росія робить це навмисно під час саміту «Групи семи».

«Він посилає сигнал про повну зневагу до Сполучених Штатів та інших партнерів, які закликали припинити вбивства», – написав Сибіга в X.

Міністр наголосив, що сотні безпілотників і ракет були націлені саме на цивільних.

У Міноборони РФ заявили про масований удар «високоточним озброєнням» та дронами по нібито об’єктах військово-промислового комплексу України в Київській області та Запоріжжі. Російська сторона каже, що «мета ударів досягнута, всі призначені об’єкти вражені».

На цьому тлі президент США Дональд Трамп під час спільного виступу з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у рамках саміту G7 заявив, що зволікає із санкціями, бо чекає на можливе укладення угоди про припинення війни в Україні.

На переконання Трампа, Європа має першою застосувати нові санкції щодо Росії, а також зазначив, що «санкції коштують багато грошей» для Америки.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода: